-
1 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
2 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
3 talk
1. n1) розмова, бесіда2) лекція, бесіда3) базікання, пуста розмова4) pl переговори5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки6) предмет розмов (пересудів)7) розм. мова, діалект, жаргонthat's the talk! — оце добре!; це те, що треба!
2. v1) говорити; розмовляти; спілкуватисяto talk with smb. — розмовляти з кимсь
2) розмовляти певною мовою3) розпускати плітки (чутки)4) доводити розмовами (до чогось)5) переконувати, умовляти6) обговорювати; радитисяtalk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву
talk back — заперечувати; грубіянити
talk down — перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути
talk into — умовити, переконати
talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування
talk out of — відговорювати, відраджувати
talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік
talk to — лаяти, вичитувати
talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити
to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час
to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)
to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish) — говорити незрозуміло
to talk horse — хвастати, вихвалятися
to talk smb. to death — замучити когось розмовами
to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці
talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут
* * *I n1) розмова, бесідаsmall talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова
to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити
to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду
2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда3) порожня розмова, балаканинаto end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов
4) розмови, чутки; вигадки; поголоскиthat will make talk — тепер підуть розмови /чутки/
5) тема розмовit's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах
to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток
6) pl переговори7) мова, діалект, жаргонII vall talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватисяto talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір
to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се
to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось
to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків
that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)
to talk sense /business/ — мати рацію
to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю
to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)
2) говоритиto talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)
3) (on, about) вести бесідуto talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі
they talked around — балакати; говорити пусте
to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти
to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися
4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословитиto talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось
5) доводити розмовами ( до чогось)to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов
6) переконувати, вмовлятиto talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось
7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)talking of (pictures) — до речі, про ( картини)
to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду
to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту
to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці
to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу
to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті
to talk horse — хвастати, хвалитися
now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!
talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині
look who's talk ing — = хто б вже казав
-
4 talk
I n1) розмова, бесідаsmall talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова
to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити
to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду
2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда3) порожня розмова, балаканинаto end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов
4) розмови, чутки; вигадки; поголоскиthat will make talk — тепер підуть розмови /чутки/
5) тема розмовit's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах
to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток
6) pl переговори7) мова, діалект, жаргонII vall talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватисяto talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір
to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се
to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось
to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків
that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)
to talk sense /business/ — мати рацію
to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю
to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)
2) говоритиto talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)
3) (on, about) вести бесідуto talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі
they talked around — балакати; говорити пусте
to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти
to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися
4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословитиto talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось
5) доводити розмовами ( до чогось)to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов
6) переконувати, вмовлятиto talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось
7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)talking of (pictures) — до речі, про ( картини)
to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду
to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту
to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці
to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу
to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті
to talk horse — хвастати, хвалитися
now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!
talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині
look who's talk ing — = хто б вже казав
-
5 беседовать
розмовляти, гомоніти, говорити з ким, на мові бути з ким, бесе[і]дувати.* * *розмовля́ти, говори́ти, бесі́дувати, бала́кати; гомоні́ти -
6 point
1. n1) крапка; знакthree point fife (3.5) — три цілих і п'ять десятих (3,5)
exclamation point — амер. знак оклику
2) мат. точка3) фіз. стадія, критична точка4) позначка, поділка (шкали)5) мор. румб6) місце, пункт7) межа тарифної дільниці8) момент (часу)9) спорт. очко10) одиниця виміру12) пункт, питання, справа13) головне, суть, смисл14) мета, намір15) характерна (відмітна) риса16) стать17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник18) амер. перо (металеве)19) спорт. укол21) гравіювальна голка; різець22) відросток рога оленя23) мереживо24) військ. головний дозор26) pl амер., розм. знаки розрізненняin point of fact — насправді, фактично
to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось
bread and point — хліб та вода — ось і вся їда
2. v1) указувати, показувати (at, to)2) наводити, прицілюватися, цілитися3) бути спрямованим; дивитися4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)5) мати за мету, прагнути6) загострити7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти8) мед. дозрівати (про нарив)9) мисл. робити стійку (про собаку)10) ставити розділові знаки; робити паузи11) відокремлювати десятковий дріб крапкоюpoint out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати
to point out mistakes — виділяти (указувати на) помилки
point up — підкреслювати, робити особливий наголос
* * *I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
7 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
-
8 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
-
9 круг
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);5) круг гончарный - круг ганчарський.* * *1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло\круг кровообраще́ния — физиол. ко́ло кровоо́бігу
2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло\круг сы́ра — круг (кружа́ло) си́ру
3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло\круг вопро́сов — ко́ло пита́нь
4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло\круг заня́тий — ко́ло заня́ть
5) (перен.: группа людей, среда) ко́лов кругу́ друзе́й — се́ред (в ото́ченні) дру́зів (при́ятелів), у дру́жньому ко́лі
-
10 прямо
1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.* * *1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо -
11 point
I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
12 субстанція
СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia - сутність, дещо засадниче, підстава) - гранична засада, що дозволяє зводити багатоманітність і змінність властивостей до чогось постійного, відносно сталого і самостійно існуючого; деяка реальність, розглянута в аспекті її внутрішньої єдності. В історії філософії С. тлумачилась по-різному: як субстрат, як сутнісна властивість, як те, що здатне до самостійного існування, як підстава і центр змінності предмета, як логічний суб'єкт. В онтологічному аспекті залежно від загальної спрямованості філософських учень вирізнялися одна (монізм), дві (дуалізм), множина (плюралізм) С. Як специфічно філософський (матафізичний і логічний водночас) термін "С." вводить Аристотель, який ототожнював С. із першою сутністю ("усією"), тобто чимось засадничим, котре невід'ємне від речі в її індивідуальності, і разом з тим характеризував С. як логічну категорію, якій у висловлюванні (реченні) відповідає підмет. У давньогрецьк. філософії релевантно до її загальної онтотеологічної інтенції можна говорити і про тлумачення С. як субстрату і першопринципу змінності речей (напр., стихії мілетців, "вогонь-логос" Геракліта, "атоми" Демократа). Тлумачення Аристотелем форми як першопричини, що зумовлює визначеність речей, започаткувало розрізнення тілесної і духовної С., котре у середньовічній філософії вилилось у спір між номіналізмом і реалізмом про "субстанційні форми" сущого. У Новий час онтологічне розуміння С. як граничної засади буття започатковане в емпіризмі Бекона, який ототожнив С. із формою конкретних речей. Декарт цій якісній інтерпретації протиставив раціоналістичне вчення про дві С.: матеріальну (для якої характерна протяжність і кількісне вимірювання) і духовну (мислительну). Спіноза долає цей дуалізм на ґрунті пантеїстичного монізму: мислення і протяжність - не дві С., а два атрибути єдиної С. Ляйбніц у вченні про монади вирізняє множинність простих і неподільних С., які характеризуються самодіяльністю, відповідно - активністю і змінністю. Гносеологічне осмислення С. як поняття було запропоноване Локком, для якого С. є однією із складних ідей В. ерклі заперечував поняття матеріальної С., а Г'юм, відкидаючи існування як матеріальної, так і духовної С., вбачав в ідеї С. деяку цілісну гіпотетичну асоціацію. Кант долає як "онтологізм", так і "гносеологізм" тлумачення С. Остання необхідна для теоретичного пояснення явищ, оскільки є умовою можливості досвіду. Відтак С. - це не незмінний речовий субстрат, а внутрішньозмінне діалектичне поняття. Цю думку підхоплює Гегель, який, ототожнюючи мислення і буття, вказує на внутрішню суперечність як джерело саморозвитку С., поєднуючи її у такий спосіб із самодіяльністю суб'єкта. С. - ступінь розвитку абсолютної ідеї і свідомості суб'єкта. У діалектико-матеріалістичній течії марксизму С. витлумачується як матерія в розвитку форм її руху, а світ, що розкривається, - як універсум діяльності людини. Критикуючи метафізику, позитивізм і неопозитивізм, відкидають і поняття С. як рудимент буденної свідомості і хибного натуралістичного подвоєння дійсності в процедурах та мові науки. Як і у позитивізмі, традиційна логіка і гносеологія, що базувались на понятті С., заперечуються прагматистами у фікціоналізмі Файхінгера. Кассирер дає функціональне витлумачення С., а Гуссерль, вбачаючи у фізичному предметі лише мислительну єдність, вказує, що субстантивація свідомості є наслідком кризи європейської науки і європейської культури. Розкриваючи засади останніх як власне метафізичні, Гайдеггер у субстанційному тлумаченні світу як реально сущого і підвладного людині вбачає наслідок його метафізичного суб'єкт-об'єктного роздвоєння. Виникнення категорій суб'єкта і об'єкта Гайдеггер пов'язує із структурою європейських мов. Із розвитком лінгвокультурологічних досліджень С. прочитується як текст, але у постструктуралізмі Дерриди текст - як наслідок тотальної "деконструкції" логоцентризму і метафізики - перестає бути субстанційною константою. Європейська метафізика і логіка заперечуються "плюралістичною онтологією" і "логікою місця" Нісиди Кітаро, відтак відкидається й аристотелівська традиція тлумачення С., ототожнення її із формою, самодостатнім існуванням К. ласичне тлумачення С. зберігається в бергсоніанстві, реалізмі і неореалізмі, неотомізмі. -
13 smooth-spoken
adjсолодкомовний, медоточивий; підлесливий, улесливий* * *a1) солодкомовний, медоточивий, улесливий; вкрадливий -
14 turned
adj1) виготовлений на верстаті; машинного виробництва2) обточений3) перелицьований4) прокислий5) друк. перевернутий (про літеру)a man turned sixty — людина, якій за шістдесят
* * *a1) виготовлений на верстаті, машинного виробництва; обточенийturned work — токарна робота, токарні вироби
2) що має певну форму; a girl with magnificently turned ankles дівчина з витонченими ніжками; оброблений, вигостренийto speak carefully turned English — дуже правильно /бездоганно/ говорить англійською, говорити на педантично правильній англійській мові
4) кислий5) досягнутий; a man turned fifty людина, якій за п'ятдесят ( років); a poacher turned gamekeeper браконьєр, що став лісником6) пoлiгp. перевернений ( про літеру) -
15 with
prepвказує на:1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, уto deal with smb. — мати справу з кимсь
with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою
2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінкомto take smth. with both hands — взяти щось обома руками
3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з5) особу, думку, про які йде мова зI think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви
7) предмет занять, турбот, уваги з, для8) порівняння з9) допустове значення незважаючи наwith all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його
◊ with regard to — щодо, з приводу
◊ with a few exceptions — за деякими винятками
◊ to begin with — насамперед, по-перше
◊ to be with child — бути вагітною
◊ it is pouring with rain — ллє як з відра
◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!
◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?
* * *I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
16 would
In1) потяг, невиразне бажання (прагнення)2) (the would) бажане; воляIIv1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, узгодженого з минулим часом у головному реченніshe told us she would come at five — вона сказала нам, що прийде о п'ятій (годині)
2) допоміжне дієслово для утворення умовного способу3) службове дієслово, що виражає звичну або повторювану дію в минуломуhe would stand for hours watching the machine work — він, бувало, цілими годинами спостерігав за роботою машини
he would often call on us — він, бувало, часто заходив до нас
4) модальне дієслово, що виражає:а) упертість, наполегливістьI warned you, but you would do it — я застерігав вас, але ви неодмінно стояли на своєму
б) бажанняI would have stayed there forever — я з задоволенням лишився б там назавжди; в) імовірність
that would be his house — це, мабуть, його дім
5) ввічливе проханняwould you help me, please — будьте (такі) ласкаві, допоможіть мені
would to God it were a mistake — о, Боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!
* * *I [wud] n1) тяга, невиразне бажання або прагнення2) ( the would) воля (в противоп. долгу или необходимости)II [wud] v(повна форм; wad, ad, d (редуковані форми))2) виражає волю, бажання, схильність; I would not do it for anything я ні за що не стану цього робити3) виражає перевагу I would rather stay at home я з великим задоволенням залишився б дома; I would rather not speak about it мені б не хотілося про це говорити4) виражає сильне бажання: I would I were young again як я хотів би знову стати молодим5) виражає прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)6) виражає пропозицію, сумнівthat would be he! — це, мабуть, він!
this explanation would seem satisfactory — даного пояснення, мабуть, достатньо
7) виражає дію, що повторюється або є звичноюhe would often call on us — він, бува, до нас заходив
she would get up very early — вона, як правило, дуже рано вставала
8) неправ. див. should; в 1-ій oc. од., мн.: I would be glad to go there я був би радий туди поїхати ІІІ Б допоміжне дієслово9) в підрядному доповнювальному слугує для вираження майбутнього часу, узгодженого з минулим часом в головному реченніhe told me he would be there — він сказав мені, що буде там
10) слугує для утворення форм 2-ої 3-ої oc. умовного способу в головному реченні при підрядному умовиhe would come if you invited him — він би прийшов, якби би ви його запросили
if he were in your place he would do it — він би це зробив, якщо був би на вашому місці
I wouldn't know — звідки мені знати
would to God it were a mistake! — о боже, як би я хотів, щоб це виявилося помилкою!
-
17 smooth-spoken
a1) солодкомовний, медоточивий, улесливий; вкрадливий -
18 turned
a1) виготовлений на верстаті, машинного виробництва; обточенийturned work — токарна робота, токарні вироби
2) що має певну форму; a girl with magnificently turned ankles дівчина з витонченими ніжками; оброблений, вигостренийto speak carefully turned English — дуже правильно /бездоганно/ говорить англійською, говорити на педантично правильній англійській мові
4) кислий5) досягнутий; a man turned fifty людина, якій за п'ятдесят ( років); a poacher turned gamekeeper браконьєр, що став лісником6) пoлiгp. перевернений ( про літеру) -
19 with
I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
20 легче
1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.* * *сравн. ст.1) прил. ле́гший2) нареч. легше
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
впоминатися — вступатися за когось, говорити на чиюсь оборону [X] домагатися повернення (напр., грошей) [III] заступитися, заступатися, [V] Впімнутися в Галичині та в мові Франка вживається з орудним або знахідним відмінком, як і в польській мові. З орудним:… … Толковый украинский словарь
Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… … Гірничий енциклопедичний словник
прикраса — и, ж. 1) Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого небудь; оздоба. || Предмет, що служить доповненням до одягу, признач. для прикрашання. 2) Те, що своєю присутністю додає краси чому небудь. || Те, що прикрашає чиєсь життя, перебування де… … Український тлумачний словник
Таїнство - тайна — Основні штрихи проблематики терміногрупи таїнство / тайна; святі таїнства / святі тайни; таїнственний / сакраментальний; сакрамент, сакраменталії коротко, але змістовно представлені в студії о. Петра Ґаладзи у віснику ІБТП Єдиними устами, до якої … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Богослов’я - теологія — У християнському вжитку термін богослов я може мати ширше значення «наука або мова про Бога на основі Божого об явлення» або більш специфічне «пізнання Бога у його внутрішньому житті» у протиставленні до «пізнання Бога, що виходить зі свідчення… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Пересуществлення — (а не переістотнення, переєстествлення, перевтілення) Схоластична богословська традиція, щоб висловити те, що в євхаристійній переміні хліба й вина в Тіло й Кров Христові замінюється не хліб і вино як такі, а лише їх сутність (substantia, тобто… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів